Рік завершується. Багато чого в країні змінилося, але професійний інтерес привертає увагу, перш за все, до намагань та спроможності новостворених правоохоронних органів. На перший погляд, проблеми законотворчого, особистісного характеру, але наша думка є дещо іншою.

Зокрема, ДБР. З першого ж дня операційні інтереси, кримінальні провадження, організаційні проблеми тощо. А яка ж СТРАТЕГІЯ?

Ключовими завданнями ДБР є запобігання та виявлення злочинів згідно компетенції. При цьому мали місце лише намагання щодо класичного реактивного підходу: з виявленням правопорушень проблем немає – безліч «заяв та повідомлень», «рук не вистачає», а запобігання – якось зачекає. Але сучасні правоохоронні проактивні спроможності, перш за все, реалізують прогностичні завдання із врахуванням обмеженості ресурсів але ефективного їх використання.

Ефективність у безпековому вимірі передбачає виявлення ключових загроз й вразливостей у суспільстві та реалізацію державної безпекової політики на основі управління ризиками. Стратегія розвитку, що базується на управлінні ризиками, передбачає обов’язкове ґрунтовне дослідження стратегічного характеру, яке має передувати та спрямовувати поточну та перспективну операційну діяльність ЦОВВ.

А це вже проблема, усі оперують поняттями «загрози», «ризики», менше є тих хто їх розуміє і може сформулювати визначення, але одиниці сьогодні оволоділи методологією оцінювання ризиків у правоохоронній сфері. Тобто, методологією ідентифікації й ранжування загроз, їх оцінюванням, оцінюванням спроможності системи протистояти загрозам, зокрема, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків на основі використання кореляційного й регресійного аналізу та відповідного математичного прогностичного моделювання.

Правоохоронні органи НОВІ не тому що мають нову назву, а тому що модель їх діяльності є НОВІтньою. А сучасні виклики у сфері безпеки громадян та суспільства потребують максимального включення інтелекту та реалізації ПОЛІТИКИ РОЗУМУ: «владу має той, хто знає більше та робить менше помилок, що перевіряється якістю прийняття рішень».

Для забезпечення ефективності управлінських стратегічних рішень щодо розвитку нового правоохоронного органу необхідним є визнання того, що можливості свідомого розуму обмежені і, що необхідною є потреба у процесах іншого характеру, а саме в абстрактних концепціях, наукових підходах та сучасній методології.